Вирішення проблем. Метод “5 Чому”, 5W1H і діаграма Ісікави

Дата останньої редакції:
September 5, 2022
Тема запису:
Problem Solving, RCA
Короткий зміст публікації:
Для вирішення проблем, пошуку та аналізу корінних причин використовують безліч різних методів. Розповідаємо про найпростіші та ефективніші — 5 Why, 5W1H та діаграму Ісікави (риб'я кістка).

Метод “5 Чому” (5 Why)

Сакіті Тойода, один з ідеологів японської індустріальної революції, говорив про ефективність цього ще в 30-ті роки. Цей метод набув популярності в 70-х і використовується і досі в компанії Toyota. Тойота відома своєю філософією «йди і дивися», тобто. прийняття рішень завжди виконується на виробничому майданчику (gemba — місце, де проблема виникає) на основі глибокого розуміння того, що відбувається. Ефективність та простота цього методу доведена, хоч і є нюанси його застосування.

Сенс методу в тому, щоб кілька разів поставити запитання, п’ять разів запитати: «Чому?», і після відповіді на кожне запитання, причина проблеми стане очевиднішою. При цьому число 5 — величина емпірична. Фактично питань може бути більше або менше, що залежить від складності ланцюга причинно-наслідкових зв’язків. Головне — розуміти кінцеву мету. Продовжуючи запитувати, можна вийти за кордон дослідження. Застосовуваний контрзахід повинен вплинути на докорінну причину і на всі викликані нею наслідки. Наведемо найпростіший приклад.

Проблема: Я спізнився на роботу. Пошук причини: 1. Чому? Я не зміг прийти вчасно2. Чому? Я проспав3. Чому? Не спрацював будильник4. Чому? Не спрацював звуковий сигнал5. Чому? Збій налаштувань будильника6. Чому? Вимикали електроенергію вночі і в будильнику не було батарейки, тільки живлення від мережі (корінна причина)7. Чому? Була гроза вночі8. Чому? Зіткнулися теплі та холодні шари атмосфери…

Подальше з’ясування причин немає сенсу оскільки це веде нас у зону поза нашого контролю. Знання того, що причина у відсутності резервного живлення будильника в момент збою електропостачання, цілком достатньо для вирішення проблеми та знаходження способу запобігання її повтору в майбутньому. Хороший спосіб перевірити правильну логіку ланцюжка причин та наслідків – це йти у зворотному порядку із твердженням «…, тому що…».

Метод 5W1H та діаграма Ісікави

При пошуку вирішення складних проблем причин може бути кілька. Для вирішення таких завдань використовують мозковий штурм із побудовою деревоподібної структури причинно-наслідкових зв’язків, яку називають «риб’я кістка» або діаграма Ісікави (англ. fishbone diagram, cause and effect diagram).

Ось короткий алгоритм-схема, приклад аналізу проблеми за допомогою методу діаграми Ісікави або риб’яча кістка:

1. Збір та візуалізація інформації

Зберіть повну інформацію про проблему, чітко сформулюйте її та намалюйте у вигляді лінії — “хребта” проблеми, на аркуші паперу.

2. Досліджуйте всі можливі причини

Дослідіть потенційні причини, відповідаючи на запитання (5W1H):

  • Who: для кого саме те, що сталося, є проблемою? (перерахуйте конкретні імена чи посади);
  • What: максимально точний опис суті проблеми;
  • When: коли виявляє себе проблема, час виникнення, періодичність і т.д.;
  • Where: де виникає проблема;
  • Why: чому це є проблемою для кожного конкретного випадку/людини (див. Who);
  • How (How many): як виявляє себе проблема і за яких обставин; який масштаб проблеми (у числах).

Не пропускайте жодної ідеї!

3. Визначте області пошуку

Зазвичай вони такі: персонал, обладнання, методи роботи (технологія), методи вимірювань (контроль), навколишнє середовище, сировина та причини на стороні ії постачальника. Залежно від конкретного прикладу, можуть бути й інші напрями. Нанесіть їх як кістки на хребті.

4. Розподіліть причини по областях

Розподіліть всі можливі причини, перелічені на етапі 2, за напрямами, визначеними на етапі 3. Зобразіть кожну причину у вигляді додаткової кістки, як показано нижче.

5. Визначте пріоритети їх вирішення

Поставте всім причинам рейтинг за двома критеріями: ступінь впливу та ймовірність виникнення (за 10-бальною шкалою, наприклад). Зберіть ці дані в таблицю та перемноживши значення критеріїв, отримайте пріоритет причини.

Почніть відпрацьовувати коригувальні дії для причин найвищого пріоритету.

Зробіть інструменти для вирішення проблем частиною щоденної роботи!

Дізнайтеся ким, де, коли і як можуть бути використані інструменти Problem Solving, та як можна інтегрувати їх у щоденні управлінські рутини для вдосконалення процесів на виробництві на нашому онлайн тренінгу!


Перейти на сторінку тренінгу

Практичні поради

Для вирішення комплексних проблем з безліччю причин необхідно зібрати крос-функціональну команду фахівців різних спеціалізацій (з різних відділів), оскільки при виявленні та аналізі причин виникнення проблеми потрібні різнобічні знання. Відкладіть комп’ютер. Сформуйте остаточний варіант діаграми на великому аркуші паперу чи дошці. Витрачати час на візуалізацію діаграми в електронному вигляді має сенс лише після одержання остаточної версії.

Для формування переліку потенційних причин (кісток скелета риби) краще використовувати метод мозкового штурму. Цей метод має багато варіацій: Зворотний мозковий штурм, метод 6-3-5, швидка мережа і т.д. Ми розглянемо найпростіший варіант мозкового штурму — письмовий мозковий штурм.

Роздайте всім учасникам різнокольорові наклейки та ручки. Потім протягом 3-5 хвилин кожен учасник має написати якнайбільше причин виникнення аналізованої проблеми. Кожна ідея — окремий стікер. Після цього всі по черзі зачитують свої ідеї. Команда вирішує до якої саме категорії (до якого ребра) належить ця причина і учасник наклеює наклейку на відповідне місце на діаграмі. Якщо команда не дійшла єдиної думки щодо якоїсь причини, її можна продублювати на дві категорії. Після цього зазвичай у команди з’являються додаткові ідеї. Можна повторювати ітерації мозкового штурму, доки у команди не закінчаться ідеї. Письмовий мозковий штурм має дуже важливу перевагу: всі учасники залучені до процесу генерування ідей рівною мірою.

Для виявлення причин другого рівня слід використовувати метод “5 Чому”. Питання потрібно ставити про кожен стікер на діаграмі, поки не дійдете до першопричини. У ході роботи у команди з’являється певна кількість версій. З цієї множини потрібно вибрати найбільш ймовірні причини, сформувати контрзаходи щодо їх усунення та реалізувати відповідні поліпшення.

Робота над діаграмою Ісікави на цьому не закінчується. Після усунення однієї причини з комплексу, залежно від отриманих результатів, потрібно почати працювати над виявленням наступної, актуалізуючи діаграму.

Будемо раді розповісти Вам детально про це та інші методи на нашому тренінгу «Практика системного застосування інструментів Problem Solving в організації».

Сподобалася публікація? Поділіться нею з друзями одним кліком.
Facebook
LinkedIn
Twitter
Telegram
WhatsApp

Отримайте програму Lean трансформації!

Ви дізнаєтеся про необхідні зміни в операційній діяльності та культурі організації на шляху до ощадливого виробництва. Після заповнення Ви отримаєте PDF-файл програми на вказаний E-Mail.