Отже, припустимо, перед вами складне організаційне завдання – впровадження принципів та інструментів Ощадливого Виробництва. Звичайно, ви знаєте, що таке використання має далекосяжні наслідки для всієї компанії і зачіпає безліч аспектів діяльності. Приблизно можна позначити коло відповідей, що вас цікавлять: якою має бути політика керівництва, як залучити персонал, як сформувати умови для розвитку лідерства, як провести стандартизацію процесів, як навчити персонал бачити втрати і як вирішувати проблеми. Список великий.

Ви, звичайно, розумієте, що відповіді десь існують і, цілком можливо, не так вже й далеко — прямо у вас в компанії. Але як їх одержати? Як створити умови для того, щоб ці знання почали працювати? Опустимо варіант зібрати серію нарад. Це нудно та надто поширено. Та і, мабуть, багато хто не вірить в ефективність таких заходів.

По суті, у вас є два способи розробки рішення.

Традиційний метод: проектна група (найняті консультанти чи внутрішні фахівці) виступає як «центр компетенцій». Ця група акумулює знання усієї організації і приймає ключові рішення для подолання існуючої проблеми. Це може бути виражено у програмі Ощадливого Виробництва.

Група проводить численні інтерв’ю з більшістю учасників процесу, намагається зрозуміти їх точку зору, систематизувати і виробити врешті-решт якесь рішення, яке буде новим, результативним, таким, що відповідають тимчасовим обмеженням і, найголовніше, прийнято усією організацією.

Ось тут, мабуть, і починаються основні труднощі: опитування наодинці забирають багато часу, комунікації, проходячи через «центр компетенцій», часто фільтруються, втрачаючи контекст, і висновки стають не такими очевидними для решти співробітників. Співробітники, відповідаючи на питання, рідко спілкуються один з одним, мало залучені в процес і, отже, мало розуміють всю картину. Ступінь їхньої мобілізації можна назвати вкрай низькою. І їх єдина сполучна ланка – це «центр компетенцій». На жаль, часто так трапляється, що це стає дорогим, витратним за часом, ненадійним методом. Такі рішення часто не інтегровані у щоденну операційну діяльність. Навіть якщо план хороший і консультанти правильно все передбачили дуже часто не вистачає зв’язків із поточною реальністю, мобілізації зусиль усієї організації. У кінцевому підсумку це веде до тривалих переконань, складнощів, що з управлінням опором.

Резюме сильних та слабких сторін описаного підходу:

Що таке синтеграція?

Синтеграція (Syntegration) – це протокол організації роботи великої групи фахівців (30 і більше осіб), що дозволяє максимально ефективно перерозподілити увагу та зусилля для досягнення максимальної швидкості обміну знаннями в обмежений час та отримання ефекту, подібного до роботи паралельних обчислювальних систем.

Протокол був винайдений Стаффордом Біром і описаний у книзі “Beyond Dispute. The Invention of Team Syntegrity” у 1994 році.

Слово-портманто Синтеграція походить від злиття двох термінів синергетика (Sinergetics) та тенсегріті (Tensegrity). Кожен з цих термінів заслуговує на коротке пояснення.

Синергетика ( Synergetics ) – похідна від слова Cинергія. Синергія – це явище, що часто зустрічається в природі, створення чогось, що більше суми його частин. Наприклад, знання і зусилля кількох чоловік можуть організовуватися таким чином, що вони взаємно посилюються. Термін “Синергетика” уперше запропонований Робертом Бакминстером Фуллером в книзі “Synergetics Explorations in the Geometry of Thinking”, в якій відбиті погляди на природну геометрію і послідовну самоорганізацію природних сил. Його теза energy has shape (енергія має форму) була багаторазово продемонстрована в його інженерних спорудах, відомих усьому світу. Б.Р. Фуллер часто називають Леонардо да Вінчі нашого часу.

Tensegrity – це ще один термін (походить від двох слів tensional integrity – з’єднання шляхом натягу), придуманий Робертом Бакмінстером Фуллером, який пояснює принцип побудови конструкцій, заснований на використанні елементів, що працюють одночасно на стиск та на розтяг. Цей принцип проявляється у здатності каркасних конструкцій використовувати взаємодії працюючих на стиск цільних елементів з працюючими на розтяг складовими елементами. В результаті кожен елемент діє з максимальною ефективністю та економічністю. Цей принцип найчіткіше проявляється у геометричних властивостях п’яти Платонових Твердих тіл.

Кожен з геометричних патернів, будь то атомне ядро, кристалічна решітка матерії або будь-який інший природний стан матерії відповідає одному з п’яти основних “Платоновых Твердих Тіл” або їх комбінації. Подібні патерни так часто виникають в природі, оскільки саме ці форми мають найбільшу “симетрію” і стійкість.

Ідея Фуллера і Біра полягала в тому, що якщо ці багатовимірні форми настільки ефективні в природі матеріального, то чому не використати ці ж структури для структуризації інформаційних потоків для найбільш ефективного розподілу існуючого інтелекту. Протокол Cінтеграції — це складний алгоритм комунікацій, що ґрунтується на властивостях багатовимірної геометричної фігури ікосаедра, розташованого на картинці зліва. Ця геометрична форма визначає структуру складу групи експертів (infoset), кількість тем, які використовуються для опису загальної проблеми, логістики обговорень тощо.

Синтеграція, як альтернативна традиційному методу для групового вироблення рішення

Форма ікосаедра виключає ієрархічність або спрямованість при обговоренні проблем, припускає швидкий обмін знаннями між усіма учасниками, усебічний розгляд питань і вироблення комплексного бачення вирішення проблеми, грунтоване на консенсусі. Протокол забезпечує координацію відносно великий групи людей, формуючи міжгрупову динаміку обміну знаннями і паралельність процесів. За своєю суттю це алгоритм системи паралельних обчислень, який збільшує швидкість роботи інтелектуальних ресурсів та підвищує ступінь їх утилізації.

Структура ікосаедра має 12 вершин і 30 ребер – це визначає співвідношення учасників (30-40) і обговорюваних питань (12), що описують увесь спектр складної проблеми. Кожну тему розвиває група експертів. Їх кількість оптимальна для ефективного діалогу – 5. Ця група має ще 5 критиків та не менше 5 оглядачів. Таким чином, «знання» сформовані на будь-якій іншій з 12 тем представлені в тій чи іншій ролі під час кожної дискусії. Важлива особливість – це перехресне запилення, яке виробляється внаслідок кількох кіл обговорень. Таким чином знання постійно перемішуються мігруючи з однієї теми до іншої.

Інша важлива особливість – учасники не повинні розуміти, як працює алгоритм, їх завдання слухати та дискутувати, а от у якій ролі, коли, про що і де вирішує сам алгоритм. В результаті такої координації учасники з часом починають фізично відчувати переміщення інформації і знань з теми в тему, збагачуючи їх розуміння і створюючи умови для консенсусу думок і формування єдиного загального для усіх рішення. Протокол Синтеграції – це науковий і математично точний спосіб комунікації групи від 30 до 40 чоловік, що забезпечує появу нових знань, узгодження неврегульованих аспектів. На виході кожен учасник володіє збагаченим обсягом знань, вироблений усією групою, яка представлена конкретним планом дій, підготовленим до виконання.

І що дуже важливе, в цьому місці варто акцентувати увагу читача, вироблення такого рішення проводиться в максимально короткі терміни (що дуже важливе в століття супершвидкостей). А учасники Синтеграції, будучи батьками такого рішення, переживають відчуття максимальної залученості, готові вести, мобілізувати інших для досягнення майже їх власного рішення, оскільки такий план включає знання і вимоги усіх учасників і декларує таким чином їх загальне розуміння суті проблеми і згоду на спосіб рішення.

В результаті всі істотні умови для впровадження плану підготовлені:

• Рішення цілісно, ​​оскільки враховує всі точки зору на проблему.
• Ключові співробітники залучені до процесу впровадження та згодні з методами рішення
• Рішення саме і може бути впроваджено негайно
• Але самі ваші цілі вже не будуть колишніми, а термін їх досягнення скоротяться в рази.

Що ще можна додати? Протокол ефективно використовувався для вироблення операційної і корпоративної стратегії найбільших у світі компаній, врегулювання міжнаціональних і міждержавних конфліктів в ЮАР, Палестині, Шри-Ланке і так далі

21-24 травня 2017 LeanForum, уперше в Україні, професор Альфредо Москардини, партнер BPI Group, використав цей протокол для проведення воркшопа “Синтеграція всіх аспектів впровадження Ощадливого виробництва” з двома паралельними сесіями для виробничих і сервісних компаній. Воркшоп був високо оцінений тими, хто вже впроваджує, і тими, хто планує впровадження Ощадливого виробництва.

https://www.youtube.com/watch?v=4CrdLbyK_zE